≤стор≥¤ ”крањни

≤з статт≥ "≤мперська таЇмниц¤ 1946 року" про голод в ”крањн≥ 1946Ч1947 pp. ≥ плани ремл¤ щодо депортац≥њ украњнського народу

Ќа спец≥альному закритому зас≥данн≥ XX з'њзду ѕ–— (1956 р.) ’рущов приголомшив зал, спов≥стивши, що —тал≥н хот≥в вислати за меж≥ батьк≥вщини весь украњнський народ Ч под≥бно до того, ¤к зробили з чеченц¤ми, кримськими татарами, калмиками та ≥ншими, - ус≥ сорок м≥льйон≥в украњнц≥в, "¤кби њх не було так багато ≥ ¤кби було б куди њх вислати". ƒелегатам з'њзду неважко було зрозум≥ти, що украњнофоб≥¤ —тал≥на мала п≥д собою глибоке пол≥тичне п≥дірунт¤.
...’рущов не в≥дваживс¤ сказати, що план депортац≥њ через практичну неможлив≥сть його виконанн¤ ... був зам≥нений ≥ншим геноцидним планом, а саме: всеукрањнським [з убанню разом] голодоморним погромом. ” сп'¤н≥нн≥ в≥д воЇнноњ перемоги кремл≥вськ≥ верховоди вир≥шили в 1946 роц≥ втретЇ вжити проти "изменчиского народа" випробувану ними зброю Ч голод. ”крањнськ≥ голодомори повинн≥ були перш за все ослабити б≥олог≥чну силу народу. —упутниками голоду виступають завжди хвороби, еп≥дем≥њ (дизентер≥¤, тиф) та, що особливо сл≥д п≥дкреслити, р≥зке пад≥нн¤ народжуваност≥. ƒосить пор≥вн¤ти пропорц≥њ чисельност≥ рос≥¤н ≥ украњнц≥в на початку та в к≥нц≥ минулого стор≥чч¤, щоб з очевидн≥стю у цьому переконатис¤. «а переписом 1897 p., украњнц≥в було 26,4 млн, а рос≥¤н 55,8 млн, тобто вдв≥ч≥ б≥льше. ” 1983 р. украњнц≥в нал≥чувалос¤ 42 млн, а рос≥¤н стало 143 млн, тобто майже вчетверо б≥льше. якби украњнц≥, що в≥дзначалис¤ в ™вроп≥ високою народжуван≥стю, мали щороку нормальний прир≥ст перес≥чно 2,1 в≥дсотка, то тод≥, ¤к показують обчисленн¤, у 1983 р. њх було б щонайменше 100 млн. ƒо насл≥дк≥в голодомору додаймо ще моральне здичав≥нн¤ людей, перед ¤кими стоњть т≥льки проблема виживанн¤: нањстис¤ або загинути. √олодомори руйнували психолог≥ю украњнц≥в: нищили њх мораль, в≥ков≥чн≥ звичањ, св≥тосприйманн¤, робили пок≥рним, байдужим до всього натовпом, ¤кий легко п≥ддаЇтьс¤ на асим≥л¤ц≥ю.
ѕро повоЇнний голодомор уперше публ≥чно ’рущов скупо пов≥домив